Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Бандура – феномен українського народу» учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів
17 жовтня 2025 року
17 жовтня 2025 року, з метою популяризації та поглибленого вивчення бандурного мистецтва як засобу формування національної свідомості, підвищення інтересу молоді до історії та культурної спадщини України, Обласним методичним кабінетом навчальних закладів мистецтва та культури організована та проведена ІІ всеукраїнська онлайн-конференція з міжнародною участю «Бандура – феномен українського народу», присвячена 100-річчю від заснування Полтавської капели бандуристів та 150-річчю від дня народження українського кобзаря Федора Кушнерика.
Мистецька подія об’єднала 320 учасників методичного заходу професійного розвитку – учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів із Полтавської, Київської, Харківської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської, Житомирської, Тернопільської Вінницької, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Сумської, Луганської, Донецької областей України, з міжнародною участю (Німеччина, Австрія).
Директорка ОМКНЗ МК Ліна Богодиста у своєму вітальному слові розповіла про кобзарство як виняткове явище української національної й світової культури, а також детально висвітлила історію створення та значення для розвитку ансамблевого бандурного виконавства Полтавської капели бандуристів, адже саме цей колектив відіграв визначну роль у розвитку ансамблевого бандурного виконавства та започаткував могутній рух бандурного мистецтва на Полтавщині, в Україні та світі. Матеріали та історичні факти для презентації надав Максим Дашевський – актор Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя, дослідник, правнук учасника Державної зразкової капели бандуристів УРСР Тихона Медведєва.
З ґрунтовною доповіддю, сповненою цікавої змістовної інформації, на тему «Педагогіка Гната Хоткевича та її інноваційний потенціал в сучасних умовах» виступив Володимир Войт – заслужений артист України, артист оркестру Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки, викладач класу бандури Студії по підготовці акторських кадрів при Національній заслуженій капелі бандуристів України імені Г. Майбороди, аспірант УДУ імені Михайла Драгоманова.
Марія Віксніна – випускниця Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Торбан», студентка Universität der Künste Berlin (Німеччина) – виступила з темою «Історична хронологія доведених фактів про торбан», зосередившись на історії цього рідкісного унікального старосвітського інструменту.
Романенко Олена Миколаївна – директорка, старша викладачка класу бандури Великобагачанської ДМШ імені Ф. Д. Кушнерика – виствітлила постать видатного кобзаря й земляка у своїй доповіді на тему: «Від Федора Кушнерика до сучасників – голос бандури крізь століття».
Темі мандрівних співців-музикантів в Україні були присвячені виступи
Дар’ї Левіної – учениці 8 класу Хорольської музичної школи (викл. Людмила Мартьян) та Софії Харевич – учениці 6 класу Чорнухинської дитячої музичної школи (викл. Ірина Булда).
Інна Болховітіна – викладачка класу бандури Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Раїси Кириченко – проаналізувала творчість Костянтина Мяскова як основу бандурного інструментального репертуару на прикладі концертної п’єси «Вечір на дворі».
На значенні бандури в сучасній музичній культурі, її актуальності та популяризації національного інструменту свою увагу зосередили:
Впливу ансамблевого виконавства на розвиток бандурного мистецтва» свої доповіді присвятили:
Мистецька подія об’єднала 320 учасників методичного заходу професійного розвитку – учнів старших класів, студентів, викладачів мистецьких шкіл, коледжів, ліцеїв та вищих навчальних закладів із Полтавської, Київської, Харківської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської, Житомирської, Тернопільської Вінницької, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Сумської, Луганської, Донецької областей України, з міжнародною участю (Німеччина, Австрія).
Директорка ОМКНЗ МК Ліна Богодиста у своєму вітальному слові розповіла про кобзарство як виняткове явище української національної й світової культури, а також детально висвітлила історію створення та значення для розвитку ансамблевого бандурного виконавства Полтавської капели бандуристів, адже саме цей колектив відіграв визначну роль у розвитку ансамблевого бандурного виконавства та започаткував могутній рух бандурного мистецтва на Полтавщині, в Україні та світі. Матеріали та історичні факти для презентації надав Максим Дашевський – актор Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя, дослідник, правнук учасника Державної зразкової капели бандуристів УРСР Тихона Медведєва.
З ґрунтовною доповіддю, сповненою цікавої змістовної інформації, на тему «Педагогіка Гната Хоткевича та її інноваційний потенціал в сучасних умовах» виступив Володимир Войт – заслужений артист України, артист оркестру Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки, викладач класу бандури Студії по підготовці акторських кадрів при Національній заслуженій капелі бандуристів України імені Г. Майбороди, аспірант УДУ імені Михайла Драгоманова.
Марія Віксніна – випускниця Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Торбан», студентка Universität der Künste Berlin (Німеччина) – виступила з темою «Історична хронологія доведених фактів про торбан», зосередившись на історії цього рідкісного унікального старосвітського інструменту.
Романенко Олена Миколаївна – директорка, старша викладачка класу бандури Великобагачанської ДМШ імені Ф. Д. Кушнерика – виствітлила постать видатного кобзаря й земляка у своїй доповіді на тему: «Від Федора Кушнерика до сучасників – голос бандури крізь століття».
Темі мандрівних співців-музикантів в Україні були присвячені виступи
Дар’ї Левіної – учениці 8 класу Хорольської музичної школи (викл. Людмила Мартьян) та Софії Харевич – учениці 6 класу Чорнухинської дитячої музичної школи (викл. Ірина Булда).
Інна Болховітіна – викладачка класу бандури Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Раїси Кириченко – проаналізувала творчість Костянтина Мяскова як основу бандурного інструментального репертуару на прикладі концертної п’єси «Вечір на дворі».
На значенні бандури в сучасній музичній культурі, її актуальності та популяризації національного інструменту свою увагу зосередили:
- Олена Бардадим та Ірина Забожко – викладачки класу бандури Шевченківського мистецького ліцею «КОЛОРИТ» Черкаської обласної ради;
- Софія Войтко – учениця 7 класу Старокостянтинівської музичної школи імені Миколи Кондратюка Хмельницької області (викл. Тетяна Войтко);
- Зубріліна Євгенія – учениця 4 класу Кам’янської школи мистецтв № 2 Дніпропетровської області (викл. Катерина Краснопьорова);
- Герасименко Надія – студентка IV курсу кафедри народних інструментів України Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського (викл. Любов Мандзюк).
Впливу ансамблевого виконавства на розвиток бандурного мистецтва» свої доповіді присвятили:
- Оксана Грицай – викладачка класу бандури та вокалу Шевченківського мистецького ліцею «Колорит» Черкаської обласної ради, керівник народного художнього колективу ансамблю бандуристів «Срібні струни»;
- Мадлена Рехвіашвілі та Алла Розмус – викладачки класу бандури Камʼянського фахового музичного коледжу імені Мирослава Скорика та Камʼянської школи мистецтв № 4 (Дніпропетровська обл.), засновниці проєкту «Бандурний тандем».
- Мандзюк Любов Сергіївна – заслужена діячка мистецтв України, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.
Полтава © 2024
Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури
У разі використання матеріалів сайту послатися на сторінку джерела
Обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури
У разі використання матеріалів сайту послатися на сторінку джерела
